З історії Олексицької школи
(за книгою І. Николина «Історія Олексич»)
В церковних архівах збереглися документи про те, що 1867 року в Олексичах діяла приходська школа, якою опікувалася шкільна рада на чолі з парохом. Так в листі ч.75 Стрийського Декана о. Радикевича до Олексицького пароха о. Івана Сабата повідомляється про призначення екзаменів в школі за І-ше і ІІ-ге півріччя відповіднона лютий і червень 1867 р. На зворотній стороні листа о. Сабат повідомляє, що екзамени проведено своєчасно.
Зберігається звіт "Виказ" про стан Олексицької школи в 1889/90 навчальному році, де вказано, що вчителька Елеонора Чеховіч має стаж 11 років, зарплату 250 злотих місячно. Дітей шкільного віку в селі - 66: хлопчиків - 35, дівчат - З1. Серед них 18 віри протестантської, тобто німці, а решта віри греко-католицької. Записано до школи 65 дітей, а ходять - 39. Наповнюваність класів: у І кл.- 7 учнів, у II кл. - 8 уч., у ІІІ кл. - 14 уч., у 4-му кл. - 16 уч. В доповнюю чому класі - 5 уч. В недільній школі 18 уч, а з них 7 хлопців, 11 дівчат - це німецькі діти.
Далі в цьому "Виказі" подається інвентаризація школи: будинок-1, город - 1, різне унаочнення, як от: карти, глобус і т.п., книжки - 74, дошки, столи і т.п. Документ підписаний: від шкільної ради Олекса Солонинка, вчителька Елеонора Чеховіч,
Зберігся статут школи "Устава" за 1895 р., який має 40 параграфів, де записано все життя школи . Статут видрукуваний польською мовою.
Знайдено бланк "Бюджет" на 1894-96 рр. для Комарова, Олексич і Ярушич. В ньому вказано податок з населення сіл: Комарів - 252 зл. Олексичі - 357 зл., Ярушичі -179 зл.
Шкільна Рада відповідала за роботу школи і мала право погодження кандидата на вчителя.
В "Історії Стрийщини", що вийшла в США, в томі 2-му записано, що в 1888 р. в Олексичах була філія Комарівської школи - однокласова школа. Вона містилася в хатині, котра стояла на місці сучасного клубу. Це був громадський будинок, половину якого орендував Бобовський Андрусь, а потім Гуп Христина. В другій половині була класна кімната.
В 90-х роках XIX ст. по 1903 рік вчителем був Когут Юрій, який приїхав до Олексич з Покрівець. Одночасно він був дяком у церкві.
Цікаво, що вчитель Когут Юрій був першим жителем Олексич, який зробив паломництво до Святої Землі у Палестину. Паломництво це організував Львівський Митрополит Андрей Шептицький у 1902 р. Після повернення паломників у Львові вийшла велика і багатоілюстрована книга "Як то Русь ходила слідами Данила" (Данило - перший давньоруський паломник у Святу Землю).
Згодом школа переросла в 4-класову. Навчання проводилось у дві зміни.
В 1906 р. за державні кошти збудовано нову, муровану школу на ґрунті Ярушевського Антона. Діти ходили до школи до 15 років. В першому і другому класах учні вчились по 1-2 роки, в третьому і четвертому класах - по 2 і більше років. І ще був один рік навчання - "Повторний". Деякі діти зовсім не ходили до школи, багато дітей покидали школу після 1, 2 чи 3 класу. Закону про обов'язкове навчання не було.
В класі за часів Австрії висів портрет цісаря Франца Йосифа та образ. Діти перед уроками молилися "Отче наш", віталися привітом "Слава Ісусу Христу". В навчальному плані були уроки релігії, які вели сільські священики.
В "Історії Стрийщини", т. ІІ, подано, що в 1909 р. в школі навчалося 55 дітей, в 1914 р. - 60, в 1924 р. - 67, в 1935 р. - 86. Мешкали вчителі в приміщенні школи, займали кухню, покій (де зараз кухня і їдальня) і півкоридору. Найбільша кімната - клас (при вході зліва, сходи і комора).
Вчителі, крім навчання дітей, вели громадську роботу: організовували гуртки - драматичний, вишивання, куховарства, керували "Просвітою", "Рідною школою".
В 1939-1941 рр. - школа працювала в нормальному режимі, тільки було запроваджено навчання російської мови та літератури і припинено викладання релігії. В класі на місці, де за Польщі висів "Почот королів польських", повісили портрет Сталіна. В 1941-44 рр. школа теж працювала в звичному режимі, як за Польщі, тільки в класі висів портрет Гітлера.. За німців в Стрию відновила роботу українська ґімназія, в якій з нашого села на той час вчилися син священика Савків Ярослав (Тусько), Яців Богдан і Николин Богдан.
3 приходом "других совітів" в 1944 р. до школи прислали нових вчителів: Лаврись Катерину, Лаврися Степана і Печар Катерину (з Підгірець).
Випускники нашої школи продовжували навчання в Дашавській середній школі. З 1950 р. Олексицька школа стала семирічною. Прийшли нові вчителі: Попадинець Г.Ф., Логвінова (Мельник) Л.В., Мельник М.М. Директором школи призначено Яцишина Ф.І, тата Галини Федорівни.
В 1952 р. Яцишин Ф.І був знятий з посади директора через політичну неблагонадійність, а на його місце призначений відставний офіцер НКВС Сидоренко І.П., який запровадив у школі військову дисципліну серед учнів та вчителів. В лютому 1953 р. його арештували і засудили.
Директором школи на довгий час стала дочка Яцишина - Попадинець Галина Федорівна.
В 1966-67 рр. на кошти колгоспу (50 % - голова Соколик Д.І.) і кошти райвно (50 % - завідуючий Тихий М.Я.) добудовано школу. В цей час школа перейшла на кабінетну систему навчання. Фізичний, хіміко-біологічний й інші кабінети були забезпечені приладами, реактивами, таблицями, картами на рівні середньої школи. Було закуплено кіноапарат "Україна", фільмоскопи, діафільми для кожного кабінету. Школа добре забезпечена новими партами, столами, шафами, кріслами. Добре обладнано майстерню: придбано токарні верстати, верстати по дереву, металу, точило, обладнано учнівські робочі місця для роботи з деревом і металом, які оснащено необхідними інструментами. Виготовлено різні діючі стенди, деякі з них удостоїлись честі бути представленими на обласній виставці.
В 70-х роках в школі створено групи продовженого дня. У них після уроків з дітьми займалися вихователі. Діти обідали в школі, відпочивали і готували домашні завдання. Таким чином учні перебували в школі від 9 години ранку до 6-ї години вечора.
В 1980 р. Попадинець Г.Ф. вийшла на пенсію, а директором став Боришкевич В.А. Через півтора року Боришкевича В.А. направили на посаду парторга колгоспу і місце директора школи зайняв вчитель математики Мельник М.М. ( 1983р.- 1986 р.)
Після Мельника директором школи був призначений молодий французький філолог Косило Б. Д.(1986 р.-1999р.), згодом директором школи став Сичак А.В. ( 1999 р. - 2005 р.). Наступним директором школи був Боришкевича В.А. (2005 р. - 2014 р.). У 2014-2020 роках директором школи була Шакало Т.В.
У 2021-2023 роках директором гімназії була Яворів Л.В.